• СУЧАСНИЙ СТАН ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

• АНАЛІЗ ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ В СИСТЕМІ ОСВІТИ І ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Після відкриття фазової картини сну були поставлені більш тонкі досліди на тваринах. Ці досліди повинні були відкрити, яка фаза сну яку функцію виконує. Ці досліди вперше були поставлені в 60-і роки минулого століття в лабораторії Речшаффена. Піддослідного щура саджали на майданчик розміром з денце квіткового горщика, а сам майданчик поміщали в центр дрібного басейну з водою. Цей майданчик міг крутитися. Коли тварина засипала, то столик починали повільно крутити. Поки тривали фази дрімоти і повільного сну, м’язи залишалися в тонусі, і тварина утримувалася на майданчику. Коли ж наставала фаза швидкого сну, то м’язи повністю розслаблялися, і доцентрові сили скидали щура в воду. Тварина негайно прокидалася і починала цикл сну з самого початку. Через 40 днів такого життя тварина помирала. Контрольну тварину, яку будили в ті ж моменти, але не вибірково по відношенню до фази сну, виживало. Звичайно, якщо сплячу тварину кидати в холодну воду, то вона може просто померти від стресу. Але навіть розбуджені більш щадним способом щури все одно неминуче вмирали.

А що ж трапляється, якщо будити тварину під час повільного сну? Виявилося, що майже нічого. У перші дні після початку експерименту починається адаптація мозку до нових умов, поведінка піддослідної тварини стає млявою і дезорієнтованою. А після мозок ніби звикає: різні ділянки мозку починають спати в різний час, і сама фаза повільного сну стає коротшою. Повільний сон розбивається на короткі відрізки, і учасники його сплять по черзі. Ці досліди проводили не тільки на щурах, але і на мавпах, а вже про дельфінів давно відомо, що дві півкулі у них сплять не одночасно. Так що смертельним для тварини являється все ж позбавлення швидкого сну, а не повільного.

А парадоксальний сон займається, найімовірніше, нашим розумом. Так вирішили нейрофізіологи, що вивчали пам’ять і увагу у добровольців, позбавлених парадоксального сну. Фахівцям у численних тестах вдалося з’ясувати, що після сну випробуваний найкраще повторює пройдену вправу, найкраще налаштований сприймати і навчатися новому. Якщо ж у вісні відсутня РЕМ-фаза, то немає й цього ранкового піку уваги і здатності до навчання. Про цей феномен відомо кожному школяру: якщо домашнє завдання повторити перед сном, то на ранок все вкладеться в голові найкращим чином і п’ятірка забезпечена. Вранці після гарного сну якось самі собою вирішуються всі складні проблеми, знаходиться вихід з положення, що напередодні здавалося безвихідним.

Щоб справитися з денними негативними емоціями, мозок під час швидкого сну знижує рівень стресового нейромедіатора норадреналіну, це дозволяє тверезо поставитися до того, що трапилося і сформувати адекватну відповідь на ситуацію.

Швидкий сон допомагає нам позбавитися від неприємних емоцій, стверджують вчені з Каліфорнійського університету в Берклі (США). Під час сну в мозку відбуваються нейрохімічні зміни – наприклад, знижується вміст речовин, пов’язаних зі стресом. Емоції стихають, і ми починаємо спокійно ставитися до того, що не так давно викликало у нас бурхливу реакцію.

На сон людина витрачає третину свого життя. 20% часу сну віддано так званої REM-фазі, або швидкому сну. Порушення сну пов’язані з цілою низкою психоневрологічних розладів, від депресії до посттравматичного синдрому. Вважається, що однією з функцій швидкого сну є впорядкування та консолідація пам’яті, відбір і вбудовування денних вражень у життєвий досвід, інтеграція їх у структуру особистості. Саме тут і криється ключ до нашої емоційної реакції на ту чи іншу подію.

В експерименті, який поставили дослідники з Берклі, брало участь 35 молодих людей, яким продемонстрували 150 зображень, розрахованих на той чи інший емоційний відгук. Всі випробовувані подивилися на картинки двічі, але половина з них – через 12 годин неспання, а інша половина – після 12-годинного сну.

Як стверджують дослідники, ті, хто виспався виявляли значно більш стриману реакцію на знайомі зображення. ФМРТ-сканування показало, що у них помітно пригнічена активність мигдалеподібного тіла, відповідального за безпосередній емоційний відповідь, і емоції починають більшою мірою залежатиме від «раціональної» префронтальної кори. За даними електроенцефалографії, під час швидкої фази сну у піддослідних знижувалися деякі види електричної активності мозку, які супроводжують стресові реакції.

Люди, у яких є собака, як правило, здоровіші, ніж люди, які не мають тварин. За словами вчених, вся справа у прогулянках з чотирилапими друзями.

Власники собак, що регулярно вигулюють своїх чотирилапих вихованців, на 34% здоровіші за тих, хто не має домашніх тварин, з якими необхідно гуляти, або за тих собачників, хто не виводить регулярно своїх собак на прогулянки.

Такі дані оприлюднили вчені з Університету штату Мічиган, пише The Daily Mail.

Доктор Метью Рівз вважає, що заохочення завести собаку може допомогти людям вести більш здоровий спосіб життя.

За словами науковця, прогулянки з собаками істотно впливають на покращення здоров’я людини.

“Ходьба є найбільш доступною формою фізичної активності, доступної для людей”, – зауважив Рівз.

Вчені та медики рекомендують не менше 150 хвили на тиждень витрачати на фізичну активність – таку, як ходьба, робота в саду або танці.

Як з’ясувалося, дві третини власників собак регулярно вигулюють своїм улюбленців. Таким чином, “собачники” щотижня проводять на ногах в середньому на годину більше за тих, хто вигулює собак від випадку до випадку. Різниця ж з тими, у кого собак нема, ще більше.

Мозок досі є найбільш загадковим органом людського тіла, над розгадкою принципів роботи якого б’ються кращі уми людства вже не першу сотню років. Без сумніву, вченим вдалося досягти небачених досі висот знань, проте до цих пір це величезна кількість різних фактів, які можуть суперечити один одному, заважаючи складанню гармонійної системи.

Ми не будемо приєднуватися до численного табору вчених, які працюють над таємницею – ні, просто давайте пригадаємо цікаві факти, про які знає не дуже велика кількість людей.

1. Мозок є лідером по енергоспоживанню в нашому організмі. Дійсно, хоча процентне співвідношення маси мозку до загальної маси тіла складає всього 2%, на нього “працює” 15% серця, а сам мозок споживає більше 20% кисню, який захоплюється легенями. Ось вже дійсно – “любиш кататися, люби й саночки возити”. Для доставки кисню в мозок працюють три великі артерії, які призначені виключно для його постійного підживлення.

2. Мозок практично повністю розвивається до семи років. Вчені підтверджують – близько 95% тканин мозку остаточно розвиваються до сьома років, складаючи цілком закінчений орган. До речі, саме через швидкий розвиток мозку енергоспоживання нервової системи дворічної дитини в два рази перевищує енергоспоживання нервової системи дорослої людини. До речі, у чоловіків мозок більший, ніж у жінок – але це не означає, що чоловіки розумніші (віддамо належне фемінізму, це дійсно правда). До речі, цікавим фактом є також відмінність у розмірі різних областей у мозку чоловіків і жінок.

3. Незважаючи на величезну кількість нервових закінчень (власне, весь мозок – одне велике нервове закінчення), наш головний мозок не здатний відчувати біль. Вся справа в тому, що в мозку зовсім немає больових рецепторів: а навіщо вони, якщо руйнування мозку приводить до смерті організму? Біда тут зовсім не потрібна, природа вирішила вірно. Правда, біль відчуває оболонка, в яку поміщений наш мозок. Саме тому ми так часто відчуваємо різні типи головного болю – все це залежить від природи оболонки і від фізіологічних особливостей нашого організму.

Вчені встановили, що святкові знижки та розпродажі, націлені на масовий збут товару, лякають багатьох клієнтів тиснявою. Результати дослідження опубліковані у виданні Journal of Consumer Research.

Проблема виникає тоді, коли натовпи покупців досягають таких розмірів, що люди буквально торкаються один одного, втручаючись в так звані зони комфорту, незримі межі яких кожна людина визначає для себе самостійно.

«Якщо незнайомі один одному люди під час розпродажу в магазині зачіпають один одного ліктями, то для менеджера це знак: гроші ось-ось почнуть витікати», – вважає Бретт Мартін з Квінслендського технологічного університету. Він провів ряд польових експериментів в магазинах на півдні Англії.

До речі, міф про те, що чоловіки будуть не проти опинитися в натовпі незнайомих жінок, вчені розвіяли: що ті, що інші, як тільки в салоні утворюється тиснява, воліють залишити приміщення, причому товар, який вони виглядали на прилавку, з цієї пори втратить для них всяку привабливість.

«Замість того, щоб городити в магазині вузькі проходи, краще подумайте про те, щоб людям було де розвернутися з покупками без ризику зіткнення з незнайомцями», – радить керуючим і керівникам торговельних залів Мартін. «Якщо люди покидають магазин незадоволеними, то і про магазин, і про товар в нього у них сформується негативне враження».

Цікаво зазначити, що в давнину каву не варили, а їли прямо так. Зерна кавового дерева східно-африканські племена протягом сторіч використовували просто як продукт харчування.

Вони смажили їх на сковорідках або готували на тваринному жирі, а потім їли, їм подобалося те, що зерна надавали стимулюючу дію.

Перші  кавові дерева росли, мабуть, у Каффі, в одній з провінцій Ефіопії. Назва цієї провінції, мабуть, і дала назву цьому продукту.

У XIV столітті арабські купці приїхали до Каффи й дізналися про кавові зерна. Вони почали обробляти каву в Йемені.

Там і почали  вперше варити  каву.

Послідовники Мухаммеда не мали права пити вино й кава була тим стимулюючим напоєм, який замінював їм вино.

У середині XV століття використання кави, як напою розповсюдилося з Йемена до Мекки, а звідти до Багдаду, Каїру, Дамаску й інших місць.

У 1511 році в Каїрі з’явилися кавові будиночки -  кав’ярні.

Кава була завезена до Західної Європи приблизно в 1615 році. Хоч вона була із захопленням прийнята, багато людей відмовлялися її пити. Вони вважали її отруйною.  Але  ка в ‘ярні незабаром стали частиною суспільного життя багатьох країн.

I дійсно, у  кав’ярнях збиралося так багато людей, що влада почала побоюватися, як би там не виникла змова. Багато  кав’яреньпозачиняли. Але до цього часу кава стала такою популярною, що владі довелося знову відкривати кавові будиночки.

Протягом століть вважалося, що причина такого кружляння криється в особливостях нашого тіла, а саме в тому, що одна нога у нас зазвичай трохи коротшою за іншу. Однак насправді це не так. Експерименти показали, що спіральний рух - універсальна якість живої природи. При ходьбі люди з зав'язаними очима незмінно роблять спіральні рухи, як, втім, і під час плавання або польоту. Тварини демонструють аналогічне поведінку, в тому числі і такі мікроскопічні істоти, як амеби. Причина цього невідома. Існує припущення, що спіральний рух пов'язано з обертанням Землі, електромагнітним полем або з механізмом мозку, що визначає напрямок.